Мовна суперечка в Україні: новий законопроєкт викликав хвилю критики

Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розробила законопроєкт, який передбачає розширення використання мов національних меншин — зокрема російської — у таких сферах, як обслуговування, наука, конференції та спорт. Документ вже передано на міжвідомче погодження.

Що пропонує законопроєкт

• Дозвіл чиновникам виступати на офіційних заходах не лише українською, а й мовами меншин.
• Вимога володіння мовами меншин на рівні державної.
• У регіонах із компактним проживанням меншин — дублювання нормативних актів їхніми мовами.
• Зміни до законів, що регулюють мовну політику в освіті, державному управлінні та місцевому самоврядуванні.

Критика від Володимира В’ятровича

Народний депутат В’ятрович назвав ініціативу загрозою для мовної політики та національної безпеки. На його думку:

• Законопроєкт підриває статус української мови, фактично просуваючи російську.
• Йдеться не про європейські мови меншин (угорську, польську, румунську), а саме про російську.
• Запровадження багатомовності суперечить Конституції.
• Поширення дії закону на регіони без значної присутності меншин може призвести до мовної фрагментації.

Він наголосив, що в умовах війни з Росією просування російської мови — це частина агресивної стратегії, спрямованої на ослаблення української культури та єдності. Влада, за його словами, не виконує мовні програми, блокує важливі законопроєкти та фактично сприяє русифікації.

Реакція громадськості

Мовозахисні організації попереджають: новий законопроєкт може зруйнувати досягнутий у 2023 році компроміс щодо прав меншин, який був позитивно оцінений Європейською комісією.

Активісти закликають:

• Відмовитися від ухвалення законів, які послаблюють позиції української мови.
• Припинити кулуарні домовленості з іноземними урядами, зокрема Угорщиною.
• Підтримати законопроєкт №14120, що виключає російську з-під дії Європейської хартії.
• Ухвалити законопроєкт №13072 про створення україномовного освітнього середовища.
• Реалізувати державну програму розвитку української мови до 2030 року.
• Розробити нові заходи для захисту мови, протидії русифікації та підтримки українського культурного продукту.

Мова як щит національної безпеки

Мовозахисники наголошують: у час війни мова — це не просто культурне питання, а ключовий елемент національної безпеки. Вони вимагають рішучих дій для збереження української ідентичності.

Джерело